Суд ухвалив виправдувальний вирок у зв’язку з не доведеністю стороною обвинувачення, що в інкримінованих обвинуваченим діяннях є склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 320 КК України.

Суд ухвалив виправдувальний вирок у зв’язку з не доведеністю стороною обвинувачення, що в інкримінованих обвинуваченим діяннях є склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 320 КК України.

19 травня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням лікарів-наркологів приватного медичного центру, яким ставилось у вину вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 320 КК України, та їх дії були кваліфіковані як незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів з корисливих мотивів, вчинене за попередньо змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 319 КК України); незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів з корисливих мотивів, вчинене повторно, за попередньо змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України); порушення встановлених правил відпуску наркотичних засобів (ч. 1 ст. 320 КК України). 

За результатами розгляду вказаного кримінального провадження судом було ухвалено виправдувальний вирок та обвинувачені були визнані невинуватими та виправдані на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв’язку з не доведеністю того, що в діяннях обвинувачених є склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 320 КК України.

Так, стороною обвинувачення в ході розгляду кримінального провадження було надано ряд доказів. Суд, надаючи кримінально-правову оцінку діям обвинувачених встановив, що твердження сторони обвинувачення, що обвинувачені діяли з корисливих мотивів, що виразились в отриманні грошових коштів, наданими стороною обвинувачення письмовими доказами не підтверджуються та спростовуються поясненнями допитаних свідків і, є лише припущенням та не свідчать про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 319 КК України. Також суд зазначив, що надані стороною обвинувачення письмові докази не підтверджують незаконність видачі рецептів обвинуваченими пацієнтам клініки та в ході судового розгляду стороною обвинувачення не спростовано належними та допустимим доказами правильність діагнозу по кожному із пред’явленого епізодів обвинувачення.

Тобто, по жодному із епізодів пред`явленого обвинувачення стороною обвинувачення не доведено наявність у діях обвинувачених складу кримінальних правопорушень, які ставляться їм у вину, а саме: суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 319 КК України – прямого умислу та його обов`язкової ознаки корисливого мотиву.

Окрім того, судом була звернута увага на узагальнений підхід сторони обвинувачення до викладення формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, що розглядався, яке є ідентичним викладенню фактичних обставин кримінальних правопорушень, що є неприпустимим, оскільки не містить кримінально-правової концепції розуміння складу злочину, в даному випадку, передбаченого ч.2 ст.319 КК України. Тобто наведені в обвинувальному акті фактичні дані та обвинувачення в сукупності не створюють повного уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу позбавляє сторону захисту повно розуміти обставини вчиненого кримінального правопорушення та для реалізації права на захист та не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Також, в ході розгляду даного кримінального провадження судом було встановлено, що висунуте прокурором одній з обвинувачених осіб обвинувачення за ч. 1 ст. 320 КК України ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки стороною обвинувачення в ході судового розгляду не доведено порушення лікарем-наркологом п.п. 6-8 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженого Наказом МОЗ України №158/417 від 16.06.1998 року, п.п. 2.4, 2.5 Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженого Наказом від 10.10.1997 року №306/680/21/66/5, п.п. 26, 27 Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я, затвердженого Постановою КМУ від 13.05.2013 року №333 та, як наслідок, не доведено наявність в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України, зокрема об’єктивної сторони злочину.

При ухваленні виправдувального вироку, суд, серед іншого, враховував засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В той же час згідно із принципом законності саме на стороні обвинувачення лежить обов’язок не лише всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального, а й довести їх перед судом належними і допустимим доказами.

З повним змістом рішення можливо ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень справа №522/12379/21.