Виправдувальний вирок

Приморський районний суд м. Одеси ухвалив виправдувальний вирок стосовно громадянина Б., який обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища) та частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (закінчений замах на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища) через недоведеність його причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Також суд скасував запобіжний захід у у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Як відомо з вироку, події, відбувалися у липні 2015 року. Згідно з обвинуваченням,
громадянин Б., будучи службовою особою - заступником начальника управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини ОМР, одержав неправомірну вигоду у сумі 5 000 доларів CШA, яку вимагав для себе за підготовку документів відносно будівлі «Рибного ресторану» на бульварі Приморському у м. Одесі.

Обвинувачений у ході всього судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнавав та пояснив, що усі дії правоохоронних органів відносно нього є провокацією, яка організована його знайомим – депутатом ОМР.

Судом протягом більше шести років, з 2019 до 2025, за клопотаннями сторони обвинувачення неодноразово виносились ухвали про примусовий привід свідків, на допиті яких наполягала сторона обвинувачення, але виконання цих судових рішень стороною обвинувачення не було забезпечено.

Крім того, надані стороною обвинувачення докази, отримані внаслідок проведення НСРД, отримані не в порядку, встановленому КПК України і, відповідно, не можуть бути використані у якості доказів вини.

Також судом ретельно досліджені інші матеріали негласних слідчих дій, які надані суду стороною обвинувачення, та за результатами дослідження цих матеріалів суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання цих доказів недопустимими.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази вважаються одержаними незаконним шляхом, якщо вони одержані з порушенням встановленого порядку або не уповноваженою особою. Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Отже, суд зі свого боку, і це вбачається з матеріалів кримінального провадження, забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України.

З цього приводу також неодноразово висловлював правову позицію і Європейський суд з прав людини.

За таких обставин, суд, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватість громадянина Б. у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Як наслідок, на переконання суду, громадянин Б. відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України підлягає виправданню.

Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Пошук в ЄДРСР судових рішень за вказаним провадженням можна здійснити за номером №522/19988/15.