Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
31 жовтня о 10.00 Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Теодора» щодо конституційності пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суть питання
Згідно з пунктом 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону підпункти 11–27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
На думку скаржника, цей пункт «ставить у нерівне (дискримінаційне) становище осіб, щодо яких були застосовані заходи кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження, яке триває роками (у даному випадку з 2014 року) та у межах якого не було встановлено підозрюваних у вчиненні будь-якого правопорушення осіб».
Автор клопотання стверджує, що оспорювані положення Закону порушують його майнові права на вільне володіння та користування власним майном, а також конституційні права, передбачені статтями 22, 24 Конституції України.
О 10.30 Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою Станіслава Мироненка щодо конституційності положень абзацу третього пункту 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII (Закон № 80), пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ (Закон № 928).
Суть питання
У конституційній скарзі автор наголошує на невідповідності Конституції України оспорюваних положень у частині застосування норм і положень частини другої статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (Закон № 1697) у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.
Мироненко вважає, що оспорювані положення Закону № 80, Закону № 928, Постанови та додатка 3 до неї суперечать вимогам статей 1, 3, 6, частини першої статті 8, частини третьої статті 22, частини четвертої статті 43, частини другої статті 131-1 Конституції України, оскільки внаслідок їх застосування у остаточному судовому рішенні, прийнятому у справі автора клопотання, зазнали порушень такі гарантовані Конституцією України права, як право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина четверта статті 43 Конституції України), та «право на недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів» (частина третя статті 22 Конституції України).
Суб’єкт права на конституційну скаргу зауважує, що надання Законом № 80 та Законом № 928 повноважень Кабінету Міністрів України вирішувати своїми актами питання, які мають врегульовуватися лише законами України, а саме визначення порядку та розмірів заробітної плати прокурорів, порушує засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, не відповідає принципу правової визначеності як елементу принципу верховенства права та гарантіям незалежності прокурорів, а також створює загрозу для функціонування системи прокуратури в цілому.
Джерело: Українське право